Подорож до Одеси

    Все ніяк не можу забути тієї миті, коли ми вирушили у наш вояж до чудового міста нашої держави - Одеса.

    Нас, мандрівників, було 15. На превеликий жаль, Олексій, Даша та Іванна не змогли доповнити наш колектив. Супроводжуючими були Усіченко В.Г., який  є керівником нашого 10-А класу, і Туржанська Н.Г., вчитель музики.

    Все почалося з потягу до Одеси. Їхати нам довелось немало - з 16 до 5:30. А через раннє прибуття, нам довелося відсипатися в кожну можливу хвилину. З Одеського вокзалу ми попрямували до місця зустрічі з екскурсоводом, який не змусив себе чекати; попли смачної кави, яка була дуже доречна після декількох годин сна. Одразу після цього наша група поїхала у готель і залишила там свої речі. Там нас нагодували смачним сніданком, і вже о сьомій  годин ранку наш колектив був у дорозі до Аркадії. Пройшовши алеєю з багатьма привабливими кафе й ресторанами, потрапляєш до моря. Там ми зробили незліченну кількість фото, які вийшли неймовірними. Далі була оглядова екскурсія, але багато хто її не встиг побачити, бо ми відсипалися після тяжкої дороги і декількох годин сну вночі.

    За перший день нам довелося побачити ще порт, Потьомкінскі сходи, декілька музеїв і визначних місць.
Першого вечора керівники дали нам можливість погуляти без нагляду, тому ми побачили Деребасівську і ще раз смачно  повечеряли. В готелі ми всі разом грали в мафію, карти та інші ігри.

    Другий день нам дали трохи поспати, а о десятій ми мали бути в ресторані. Сніданок цього разу був ще смачнішим. Того дня на нас чекала екскурсія до Одеських катакомб. Але спершу все почалося з прогулянки  центром міста, де деякі з нас в перший день встигли самостійно побувати. У цей самий день в одному з парків був день Святого Патрика (хто зна, звідки він в Одесі), тому там був невеликий ярмарок і багато сувенірів. Наступним об'єктом була корчма в стилі середньовіччя, де ми і поїли. Після обіду ми вирушили до самих катакомб. Це була найкраща екскурсія з усіх. Екскурсовод не давав ні хвилини нудьгувати. Серед сотень кілометрів темних коридорів, вони сконцентрували все найцікавіше у маршрут 2,5 км завдовжки.

    Ввечері ми вже були в дорозі до рідного Києва. На цей раз прокидатися потрібно було аж до 11 ранку, тому всі встигли поспати досхочу. Було дуже сумно, що поїздка підходить до кінця, але я певен, що наступна буде організована дуже скоро.
Приїхали наповненні важеннями від цьго чудового міста. І я впевнений, ми ще не раз повернемось туди.